S5 Corporate Response - шаблон joomla Книги

logo slinger

"УВАГА!!!"
З 1.01.2024 р. підтримка даної версії підручника буде припинена.
Власникам з питань продовження роботи звертатись admin@pto.org.ua
  • Реєстрація

4.3.1. Підбір стропів та знімних вантажозахоплювальних пристроїв.

 

Стропування вантажу здійснюється стропами, що відповідають масі вантажу, який підіймається, з урахуванням кількості віток і кута їх нахилу до вертикалі; стропи загального призначення слід підбирати так, щоб кут нахилу віток до вертикалі не перевищував дозволів відповідно до НД («Правила»).

Вибір стропів починають з визначення маси вантажу і розташування його центру тяжіння. Якщо на вантажі таких позначень немає, то необхідно уточнити ці параметри у майстра,  бригадира  або  працівника, відповідального за виконання вантажопідйомних робіт. У   всіх   випадках стропальник мусить сам переконатися в тому, що вантаж, який підлягає переміщенню,   може   бути піднятий   наявними  в  його розпорядженні  вантажопідйомними   засобами.   Визначивши    масу    вантажу, що піднімається, і розташування центру   тяжіння,    стропальник визначає число   місць   застроповки і їх розташування з   таким   розрахунком,    щоб вантаж   не   міг   перекинутися або самостійно  розвернутися.  

    Стропи слід підбирати такої довжини, щоб кут між вітками не перевищував 90°.  З   цього   розрахунку     вибирають стропи  або відповідне   вантажозахоплювальне пристосування,    закріплене   за стропальником. Одночасно слід враховувати довжину багатовіткового вантажозахоплювального пристосування, що вибирається.

         Конструкція стропів повинна бути така, щоб було забезпечено рівномірне натягнення всіх віток (мал.4.3.1.1). Навантаження, що припадає на кожну вітку, міняється залежно від числа місць зачіпки вантажу, від його розмірів, від кута між вітками стропа, від довжини його віток і не повинна перевищувати допустимої, вказаної на бирці, клеймі або написі.

  

 

Мал. 4.3.1.1 – Схема стропування вантажу одно- і двовітковим стропом:   S — натягнення вітки; Q — маса вантажу; α — кут нахилу вітки до вертикалі.

Зусилля, що виникають в вітках стропа, можна визначити за формулами:

        або      

      де: S – натягнення, що виникло в вітці, кН;

       Q – маса вантажу, т;

       n – число віток стропа;

       α - кут нахилу вітки до вертикалі;

       m – коефіцієнт для простоти розрахунку.

Значення коефіцієнта для простоти розрахунку залежно від кута нахилу вітки до вертикалі вказане в таблиці 4.3.1.1.

 Таблиця 4.3.1.1.

 Значення коефіцієнта для простоти розрахунку

α,0

m

0

9,81

30

11,32

45

13,87

УВАГА! Віткові канатні і ланцюгові стропи розраховані так, що кути між вітками не перевищують 90°, тоді стропальник повинен стежити, щоб кут а не перевищував 45°. 

При виборі довжини стропа (мал. 3.6.1.3)  слід виходити з того, що при малій довжині кут між вітками стропов буде більший 90°, а при великій довжині — втрачається висота підйому вантажу і виникає можливість його кручення.

При стропуванні вантажу груповим стропом навантаження на його вітках, якщо їх більше трьох, в більшості випадків розподіляється нерівномірно, тому стропальник повинен прагнути так зачепити вантаж, щоб всі вітки стропа після зачеплення і натягнення мали по можливості однакову довжину, симетричність розташування і однакове натягнення.

При виборі стропів слід також визначити, з яких елементів повинна складатися гнучка частина стропа (сталевий канат або ланцюг, траверси або інший вид жорстких стропів і т. п.) і які кінцеві і захватні елементи доцільніше використовувати для підйому конкретного вантажу. Перед роботою слід ретельно перевірити стан підвіски крана з гаком і обойми гака.

Експлуатація стропів

Не слід працювати із стропами надмірно довгими з великими петлями і завищеною вантажопідйомністю.

При різких перегинах на гострих кутах і виступах для запобігання передчасному зносу стропів необхідно застосовувати прокладки. Набір прокладок повинен бути у кожного стропальника.

При зачіпці вантажу потрібно стежити, щоб місця під стропування (цапфи, гаки, петлі, проушины, особливо вікна, вирізи після зварки) були добре зачищені і закруглені.

Під час стропування вантажу необхідно стежити за тим, щоб на стропі не з'явилися петлі або не сталося витягування окремих пасм. Це спричиняє передчасний знос каната. Для оберігання і запобігання перетиранню всього каната і окремих його дротів при підйомі вантажу потрібно стежити, щоб він був зачеплений по центру тяжіння, а кінці стропа мали необхідну симетричність і по можливості рівну довжину. Треба уникати зачеплення стропів між деталями і витягування їх з-під вантажу за допомогою крана, для чого під вантаж слід заздалегідь укладати підкладки або прокладки.

Термін служби стропів з навісними вантажозахоплювальними пристосуваннями набагато довше, ніж стропів, призначених для обв'язування вантажів, оскільки канати або ланцюги цих захоплень не торкаються безпосередньо вантажу, унаслідок чого вони мають менший знос.

Після роботи стропи слід протерти, прочистити і змастити. В процесі експлуатації їх треба регулярно піддавати технічним оглядам.

Технічний огляд вантажозахоплювальних пристосувань

Технічний стан вантажозахоплювальних пристосувань перевіряють оглядом і випробуванням. Огляду вони підлягають перед введенням в експлуатацію і періодично під час роботи. Терміни огляду знімних вантажозахоплювальних пристосувань вказані в таблиці 4.3.1.2.

Таблиця 4.3.1.2.
Терміни огляду знімних вантажозахоплювальних пристосувань

 

Періодичність

Пристосування

оглядів, дні

Сталеві і прядивні канати, ланцюги, стропи всіх видів, гаки, вантажозахоплювальні пристосування, карабіни, петлі, скоби, вісімки, кільця, рими, штирі .

10

Гаки вантажопідйомних механізмів

10

Траверси, коромисла

30

Кліщові та інші захоплювальні пристосування цього типу

30

При виконанні ремонтних і монтажних робіт металургійного устаткування, а також при виконанні разових підйомів і переміщень вантажів виготовлення спеціальних пристосувань дороге, трудомістке та  займає значний час.

При виконанні таких робіт стропальник, як правило, користується відрізками канатів або універсальними стропами, застосовуючи для стропування вантажу різні вузли і петлі.

Таблиця 4.3.2.1.
 Вузли та петлі, виконувані при обв’язці вантажу.

Найменування

Зображення

Область використання

Прямий вузол

З'єднання прядивних та капронових канатів при слабкому натягненні.

Подвійний прямий вузол

З'єднання прядивних та капронових канатів при сильному натягненні

Мертва петля

В’язка кінців стальних та прядивних канатів при стропуванні їх на одному чи двох кінцях.

Бесідковий вузол (морська петля, калмицький вузол)

Виникнення петлі, що не затягується на кінці прядивного або капронового каната.

Штиковий вузол

З'єднання стальних канатів та отримання петлі на кінці сталевого каната.

Рифовий вузол

З'єднання кінців прядивних та капронових канатів.

Зашморг (простий теслярський вузол)

Підйом довгомірних предметів (колод, дощок, балок тощо).

Подвійна вісімка зі шлагом

Таке ж

Плоский вузол

Зв’язування стальних канатів,  зв’язування канатів різного діаметру

Крючковий (гачний)

а – до затягування

б – після затягування

В’язка прядивних та стальних канатів на гаку без петель на одному або двох кінцях каната.

 

Прямий вузол. Для його ув'язки кінці канатів обноситимуть один навколо іншого, загинають в зворотних напрямах і знову обноситимуть тим же способом. Помилкою, що зустрічається, при в'язці цього вузла  є неправильний напрям другого обнесення ходових кінців, внаслідок чого ходові і корінні кінці розташовуються по різні сторони петель. Необхідно зважати на те, що прямий вузол при великому натягненні сильно затягується і розв'язати його дуже важко. Для оберігання  каната від різких перегинів і для зручності розв'язування між петлями вузла закладають обрізок труби або дерев'яний брусок. Навантажені кінці канатів при натягненні повинні знаходитися на одній прямій, щоб вузол зрощених сталевих канатів під навантаженням мимоволі не розв'язувався, вільні кінці кріплять до корінних затисків або прив'язують дротом.