Вантажопідіймальними машинами переміщають по складній просторовій траекторії штучні та сипучі вантажі, монтують устаткування промислових підприємств, подають різні будівельні та інші матеріали до місця їх укладання, обслуговують технологічні процеси в основних і ремонтних цехах підприємств, проводять навантажувально-розвантажувальні операції на складах.
Крани – найбільш поширені вантажопідйомні машини, що відрізняються один від одного конструктивним виконанням та областю застосування.
До вантажопідіймальних машин (мал. 2.1.1), які обслуговують стропальники, відносяться вантажопідіймальні крани, крани-трубоукладачі, крани-маніпулятори, на які розповсюджуюється дія «Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів».
Вантажопідіймальна машина – підіймальний механізм (пристрій) циклічної дії, призначений для переміщення в просторі вантажу та (або) працівників. Це можуть бути однорейкові візки, талі, лебідки, кранові підйомники.
Вантажопідіймальний кран – машина циклічної дії, призначена для підіймання та переміщення в просторі вантажу, підвішеного за допомогою гака чи утримуваного іншим вантажозахоплювальним органом.
Кран-маніпулятор – кран стрілового типу, встановлений натранспортному засобі (самохідне шасі, причіп, залізничний спеціальнийрухомий склад тощо) або спеціальній основі, та призначений для навантаження і розвантаження транспортних засобів.
Кран-трубоукладач — це самохідна вантажопідйомна машина з бічною стрілою (2) для підйому, транспортування і монтажу труб. Базовою машиною для крана-трубоукладача зазвичай є гусеничний трактор (1).
Мал. 2.1. 1 Вантажопідіймальні машини:
1 — гусеничний трактор; 2 — стріла; 3 — краноманіпуляторнаустановка; 4 — транспортний засіб; 5 — вантажозахватний орган; 6 — міст; 7 — вантажний візок; 8 — канат, що несе;
9 — щогла ; 10 — портал; 11 — башта; 12 — залізнична платформа
Класифікацію кранів проводять за низкою визначальних ознак, а саме:за конструкцією (мостового, стрілового та кабельноготипу); за можливістю переміщення (стаціонарні, самопідйомні, переставні, пересувні, причіпні, самохідні); за видомвантажозахватних органів (гакові, грейферні, магнітні та ін.); за видом приводу (ручні, електричні, механічні, гідравлічні, комбіновані, пневматичні).
Крани мостового типу - це крани, у яких вантажозахоплювальний орган (5 на мал. 2.1.1) підвішений до вантажного візка (7), що переміщається по мосту (6). До них відносяться мостові і козлові крани.
Крани кабельного типу - це крани, у яких вантажозахоплювальнийорган підвішений до вантажного візка, що переміщається по канатах, що несуть.До них відносятьсякабельні і кабельно-мостові крани. У кабельного крана канати, що несуть, закріплені у верхній частині опорних щогл (9).
Крани стрілового типу - це крани, у яких вантажозахоплювальний орган підвішений до стріли або до вантажного візка, що переміщається по стрілі. До стрілового типувідносяться портальні, баштові, залізничні і стрілові крани.
Основні параметри вантажопідіймальнихкранів
Вантажопідйомність,Q (т) (мал. 2.1.2), - максимально допустима маса робочого вантажу, на підіймання якого на даному вильоті розрахован кран у заданих умовах експлуатації. Маса вантажозахоплювальних органів (наприклад, грейфера) та знімних вантажозахоплювальних пристроїв (траверс, захоплювачів, підхоплювачів) входить у масу вантажу, що підіймається.
Значення вантажопідйомності нормовані ГОСТом 1575 – 87 «Крани вантажопідйомні. Ряди основних параметрів».
Нормальний ряд вантажопідйомностей (т): 0,025; 0,05; 0,1; 0,125; 0,16; 0,2; 0,25; 0,32; 0,4; 0,5; 0,63; 0,8; 1,0; 1,25; 1,6; 2,0; 2,5; 3,2; 4,0; 5,0; 6,3; 8,0; 10,0; 12,5; 16; 20; 25; 32; 40; 50; 63; 80; 100; 125; 140; 160; 200; 225; 250; 280; 320; 360; 400; 450; 500; 560; 630; 710; 800; 900; 1000; 1120; 1250.
|
|
Мал. 2.1.2. Основні параметри вантажопідіймальних кранів: Виліт L - відстань по горизонталі від осі обертання поворотної частини крана до вертикальної осі вантажозахоплювального пристрою без навантаження при установці крана на горизонтальному майданчику. Для стрілових самохідних кранів виліт вимірюється з вантажем. Висота підйому Н - відстань по вертикалі від рівня стоянки крана до вантажозахоплювального пристрою, що знаходиться у верхньому положенні. Для гаків вона визначається до опорної поверхні, для іншихвантажозахоплювальних пристроїв – до їх нижньої точки в замкнутому положенні. Для мостових кранів висота підйому приймається від рівня підлоги. Висота підйому визначається без навантаження при установці крана на горизонтальному майданчику. Глибина опускання h - відстань по вертикалі від рівня стоянки крана до вантажозахоплювального органу, що знаходиться в нижньому робочому положенні. Швидкість підйому (опускання)Vп - швидкість вертикального переміщення вантажу в сталому режимі руху. Зазвичай швидкість підйому в сучасних мостових кранах загального призначення складає 25 - 80 м/хв. Крани для масових перевантажувальних робіт можуть мати швидкості до 90-120 м/хв. Швидкість пересування крана Vк (візка Vт) - швидкість пересування крана (вантажного візка ) в сталому режимі руху. Визначається при пересуванні крана по горизонтальному відрізку шляху з робочим вантажем і при швидкості вітру не більш 3 м/с на висоті 10 м, якщо кран встановлений на відкритому повітрі. Швидкість пересування мостових кранів звичайного призначення складає 100-120 м/хв (швидкість візка складає – 35-50 м/хв). Проліт S - відстань по горизонталі між осями рейок шляху крана, тобто рейкового шляху, по якому переміщається кран. Прольоти мостових кранів повинні бути пов'язані з прольотами будівель. Виліт і проліт — це параметри, що характеризують величину зони, що обслуговується краном. Колія К:
База В – відстань між вертикальними осями опор крана (передніх і задніх коліс) або осями балансирних візків крана. Для пересувних кранів розрізняють ще базу виносних опор, що є відстанню між осями крайніх виносних опор. Комплексною характеристикою крана є режим його роботи, який враховує характер зовнішніх навантажень і тривалість їх дії. Допускається призначати режимні групи механізмів (табл 2.1.1) залежно від конструктивних типів крана, їх технологічного призначення з використанням рекомендацій, наведених у додатку до ГОСТу 25835 – 83. Стропальник повинен знати технічні характеристики обслуговуваних ним кранів. Технічні характеристики крана — це числові значення його параметрів. |
Таблиця 2.1.1. - Характеристика механізмів вантажопідіймальних кранів по групах режиму роботи
Група режиму роботи |
Характеристика вантажів |
Механізми |
1М, 2М, 3М- легкий |
Робота з великими перервами, нечаста робота з вантажами номінальної маси, з малими швидкостями і малим числом включень (до 60 на годину) апаратури управління і електродвигунів (з урахуванням розгонів до неповної швидкості), з малою відносною тривалістю включення (ТВ) % |
Допоміжного призначення: підйому і пересування ремонтних кранів і кранів, що працюють в машинних залах; пересування будівельних і портальних кранів, перевантажувальних мостів і башт кабельних кранів; лебідки протиугонних захоплень і інші рідко працюючі механізми |
4 М-середній
|
Робота з вантажами різної маси, з середніми швидкостями, середнім числом включень (до 120 на годину, середньою ТВ%
|
Підйому і пересування кранів механічних і складальних цехів заводів з середньосерійним виробництвом і кранів ремонтно-механічних цехів; повороту будівельних кранів; електроталі; механізми монтажних кранів на будівництві |
5 М-важкий |
Постійна робота з вантажами, маса яких близька до номінальної, з високими швидкостями, великим числом включень (до 240 на годину), високою ТВ% |
Технологічних кранів, цехів і складів на підприємствах з великосерійним виробництвом, кранів ливарних цехів і підйому будівельних кранів |
6 М-дуже важкий |
Постійна робота з вантажами номінальної маси, з високими швидкостями, великим числом включень (до 600 на годину) високою ТВ% |
Технологічнихкранів металургійного виробництва: підйому і пересування візків; рудних і вугільних перевантажувачів; магнітних і грейферних складських металургійних кранів |